Make your own free website on Tripod.com
 
Черняхівська культура
(ІІІ-IV ст. н. е.)
 
Епоха палеоліту 

Пізньозрубна культура 

Скіфи 

Сармати 

Черняхівська культура 

Слов'яни 
   
III-IV ст. н.е. на значній територіі України проживали племена черняхівської культури (дістала назву від с. Черняхів на Київщині, де вперше в 1899 р. було обстежено могильник). Два поселення того часу  виявлено і в нас – біля сіл Кручик і Лозова. Спосіб життя носіїв цієї культури досить добре вивчено. Відомо, наприклад, що вони селились на схилах берегів невеликих річок. Житла їх у вигляді обмазаних напівземлянок складали одну або декілька вулиць. Люди  займались землеробством. Основним знаряддям оранки було дерев’яне рало з залізним наконечником (наральником). Існував уже і примитивний плуг. Висівали пшеницю, ячмінь, просо, гречку. Вирощували також жито, овес, горох, коноплю. Збирали урожай серпами. Борошно діставали від розмелювання зерна на жорнах. Тримали худобу, займались полюванням, рибальством, збирали мед диких бджіл. 
Черняхівці володіли основними прийомами кування заліза, знали кілька способів одержання й обробки сталі. Високого рівня досягло гончарство. Саме в цей час появились спеціальні пристрої – гончарний круг, горна для випалювання виробів з глини. Посуд – здебільшого сірого кольору, добре виглажений. Саме такі уламки горщиків, мисок, кухлів знайдено на східному березі   Лозівського ставка. 
У черняхівців уже був своєрідний   наочний календар. Це широка посудина (чаша), край якої   поділено на 12 секцій, кожна з яких   відповідає   певному місяцю року. В кожній секції зображено (видавлено тонкою паличкою по сирій глині ще до випалу) характерні для цього місяця явища природи (дощ, сніг тощо) або сільськогосподарські  роботи (весняня й осіння оранка, колосіння хлібів, жнива та ін.). На деяких з таких глиняних “календарів”  відмічено    язичеські свята, а квадратами – дні циклу землеробських робіт. Як бачимо, людський розум уже  намагався  осягнути  закономірності природи і використати знання на практиці. 
Значний інтерес являють собою знахідки знарядь, які окремі дослідники  приймають за хірургічні інструменти. І ще одне. Під впливом  розвитку економіки і контактів з іншими народами у черняхівців  зароджувались початки наукових знань і використання письма. На деяких їх  посудинах, пряслах, виробах з кістки  виявлено грецькі та латинські букви… 
В питанні етнічного складу черняхівських племен у науковців    немає одностайності. Одні вважають їх   протослов’янами (попередниками, ранніми слов’янами), інші ж твердять, що в формуванні цієї культури, крім антів, слов’ян, брали участь  пізні скіфи, сармати та інші народи. 
Можна гадати, що черняхівських поселень, віддалених від нас на півтори і більше тисяч років, на території Богодухівщини було більше. У цьому переконує просте співставлення кількості виявлених поселень у сусідніх районах Харківщини. І якщо вони ще не відкриті, то тому, що  не привертають до себе  особливоі уваги.  
 
Заселення Дикого поля 

Проти татар і шведів 

У тенетах кріпацтва 

Родом-- з нашого краю 

На волю 

Через три революції 

Голодомор 1933 року 

Велика Вітчизняна війна 

На шляху незалежності    
Загальна інформація про Богодухівщину   

 Природа Богодухівщини   

 Історія Богодухівщини   

 Населені пункти Богодухівщини

Богодухів  

Загальна інформація 


 

Історія Богодухова  


Найбільші фірми   


 Інтернет-провайдер у  
м. Богодухові   


 Богодухівський район 


 

Created by Vitaly Y. Boldovsky & Marina A. Chuchmar