Make your own free website on Tripod.com
Вайшнавська фiлософiя
Карма
Унiверсальний закон дiї та реакцiї


Причина i наслiдок є головною двоїстостю матерiального свiту. Все, що вiдбувається, має причини та наслiдки, прямi та непрямi. Випадковостi не iснує. Все є частиною високоокоорганiзованої структури причин та наслiдкiв. Причина та наслiдок вiдноситься до принципу дiї та реакцiї. Вiдповiдно Ведичного вчення, цей принцип прикладається и до фiзичного i до нефiзичного рiвня.

Рiвнiсть "дiя=реакцiя" ("дiя=протидiя" - прим. перекл.) є основою Ньютонiвської фiзики, яка пояснює механiстичнi процеси, використовуючи цю формулу. Ньютон заперечував яку-небудь можливiсть iснування причин поза фiзичного контакту, проте сучаснi квантовi фiзики вiдкрили унiверсальний аспект цього принципу причина-наслiдок. Першопрохiдцi, подiбнi Девиду Бому, зайшли так далеко, що запропонував гiпотезу iснування унiверсального потенцiального квантового поля, яке керує iєрархiєю причин i тому оптимiзує нелокальны фiзичнi подiї.

Це лише абстрактнi iдеї, проте вони показують, що дослiдження складної системи дiй та реакцiй, на атомному та космiчному рiвнi, приводять нас до розумiння того, що не можна механiчними причинами пояснити все, що вiдбувається. Це особливо стосується таких феноменiв, як свiдомiсть, життя, особистiсть та доля.

До того ж не можна сказати, що Ведична iдея про те, що все вiдбувається не випадково, так вже важка для розумiння захiдними вченими. Якщо випадковостi немає як такої, то невже важко зрозумiти, що насилля, вбивства, автокатастрофи i концтабори неминуче вiдбуваються внаслiдок причин, що виникли ранiше.

Ведичний погляд на карму може пролити свiтло на цi питання. Карма з`єднує в собi як матерiалiстичний, так i фаталiчний погляди. Карма розширює зародження причини i наслiдку з фiзичного рiвня до нефiзичного рiвня свiдомостi та долi.

Iснує так багато спекуляцiй на тему карми. Деякi христианськi критики доводять, що карма вiдноситься до принципу "око за око" та "зуб за зуб", який встановлений людиною та вiдкидується Богом. Прихильники лiбералiзму говорять про вiльну людську волю, що кожен має право вирiшувати де добро, а де зло, i що немає абсолютних стандартiв, як, наприклад, тi що визначаються кармою. Всi цi спекуляцiї виникають вiд нестачi знань. Дозвольте нам розглянути, що значить це поняття карми.

Карма - це санскритське слово "дiя". Оскiльки вся санскритська мова багатозначна, то i поняття карми не можна обмежити цим простим перекладом. Походячи вiд корня кри "робити, планувати, виконувати", карма має подальше значення "того, що має причину та наслiдок", що розумiється як "немає незалежних дiй". Кожна дiя ябо подiя є складовою частиною великої сiтки причин i стає причиною для майбутнiх реакцiй або подiй. Ця сiтка карми (дiї) регулюється у вiдповiдностi з "законом карми" - законом дiї та реакцiї.

Бiльшiсть недорозумiнь виникає внаслiдок помилкового ототожнення карми з напередвизначеннiстю. Карма - це не напередвизначеннiсть! Ведичне розумiння карми мiстить в собi як напередвизначеннiсть, так i свободну волю.

Помилкова трактовка поняття карми приведе нас до крайнощiв. Якщо ви думаєте, що карма це просто напередвизначеннiсть, то все, що вiдбувається, не може бути змiнено, i все, що вiдбувається, було санкцiоновано кармой. Це дозволяє вам думати:"Я можу експлуатувати других заради своїх користних цiлей, вбивати людей в таборах або держати їх рабами. I якщо я буду поводитися так, то така їх карма, але не моя, оскiльки якщо це не було їх кармою, то я б так не робив. Тому менi дозволено згори поводитися таким чином з ними". Iснує багато iстот на Землi та поза нею, що думають так - набагато бiльше, нiж люди можуть собi уявити.

I в такiй лозiцi є двi великi помилки. Перша - наявнiсть свободної волi i друга - карма не є верховним законом цього творiння. Iнколи фiлософи вважають свободну волю безумовним визначаючим фактором нашої долi, однак, при всiй привабливостi цiєї iдеї, вона помилкова. Верховний Господь, Крiшна, також має план творiння i iнколи влаштовує масове знищення живих iстот, що стали надто грiховними i вiдтого непокоять решту iстот на Землi.

Для розумiння причетностi карми ми повиннi спершу зрозумiти величний синтез напередвизначенностi i свободної волi. Цi два аспекта присутнi одночасно. Для усвiдомлення цiєї тонкої реальностi, нам необхiдно зрозумiти обидвi сторони закона карми: погляд на дiю i погляд на реакцiю.

Для вивчення погляда на рекцiю нам необхiдно прийняти те, що все, що вiдбувається з нами напередвизначено i санкцiйоновано верховним авторитетом всесвiту (Богом, Вiшну, Хто як Верховна душа присутнiй у всесвiтi i в кожному серцi живих iстот як всюдисущий свiдок i пам`ять всесвiту). Приймаємо ми цю точку зору чи нi, фактом є те, що все, що вiдбулося, не може бути змiнено. Ми можемо назвати це випадковiстю, поганою або доброю удачою, але тодi не дiстанемо уроки, котрi повиннi одержати.

Вивчити цi аспекти дуже важливо, оскiльки кожна ситуацiя потребує нашого рiшення. Це приводить до другого аспекту карми, погляду на дiю. Хоча законом карми напередвизначенi обставини, в яких ми зараз знаходимося, ми маємо свободну волю вирiшувати, як повести себе в кожнiй ситуацiї. Але наявнiсть свободної волi не робить нас "вiльними" i незалежними. Свободна воля значить, що ми можемо вибрати, як повестися пiд впливом рiзноманiтних обставин; однак ми не в силах контролювати результати наших дiй, якi приходять до нас у вiдповiдностi до бiльш високого закону карми.

Людинi не заборонено вести себе так, як вона хоче. Вона має свободну волю. Проте з цiєю свободною волею межує вiдповiдальнiсть, оскiльки вид наших вчинкiв визначає послiдуючi реакцiї. Тому ми вiльнi у виборi свого майбутнього, як iндивiдуального, так i колективного. I ми створюємо реакцiї, якими насолоджуємося або страждаемо. Ми постiйно одержуємо реакцiї попереднiх вчинкiв, якi ми зробили, керуючись своєю свободною волею. Вiдтого лише ми несемо вiдповiдальнiсть за нещастя або щастя, i матерiальна природа створює умови, всерединi яких ми насолоджуємося або страждаємо. Колективна карма зкладається iз iндивiдуальних карм. Якщо багато людей поводяться схожим чином, пiдтримують чи одобрюють яку-небудь дiю, то всi вони несуть колективну вiдповiдальнiсть за результати i одержують колективну реакцiю, погану чи добру, в залежностi вiд виконаної дiяльностi.

Хоча закон карми такий, що ми нiколи не виступаємо слiпою жертвою обставин або напередвизначенностi, ми також нiколи не звiльняємося вiд законiв творрiння, встановленних у вiдповiдностi з волею його Творця. Верховному Господу небайдужий стан речей у матерiальному свiтi. Вiн бажає бачити живi iстоти щасливими i пiднесеними у духовному знаннi. Тому iнколи Вiн влаштовує такi ситуацiї i подiї, над якими людина не владна.

Тому найкращий вихiд - це жити у вiдповiдностi з волею Творця. Така основна вiдповiдальнiсть людської iстоти - вчитися тому, що є Творець, i як використовувати все у гармонiї з Його волею. Лише так ми зможемо звiльнитися вiд втягнення в бескiнечний ланцюг дiй та реакцiй. Наука про це звiльнення iз материальних пут описана у Ведичнiй лiтературi и називається йога. Для розумiння йоги, будь ласка, прочитайте матерiал пiд назвою "Йога".


Зворотнiй зв`язок @